Розташований у південно-західній частині області, межує з Бобровицьким, Козелецьким, Куликівським, Ніжинським, Прилуцьким районами і Київщиною. Територією району пролягають залізниця і автотраса Київ-Москва.

48  населених пунктів.

      Поверхня району рівнинна, на півночі - зона мішаних лісів, на півдні - лісостеп. Ліси - сосна, дуб, береза - займають 18,6 тис. га. Найбільша ріка - Остер.  Корисні копалини: торф, глини. Ґрунти - переважають сірі опідзолені та чорноземи.

      Районний центр - місто Носівка, залізнична станція. Знаходиться на відстані 106 км залізницею і 116 км  автотранспортом від Чернігова.

      Вперше згадується в Іпатіївському літописі під 1147 р. як давньоруське містечко Носів-на-Руді.

      У ХV ст. місто носило  назву Носове. На початку національно-визвольної війни під проводом Б.Хмельницького стало сотенним містечком Ніжинського, а згодом Київського полків. Після ліквідації Гетьманщини - центр волості Ніжинського повіту.

        Економіка району має переважно аграрний характер. Працюють 26 агрофірм та селекційно-дослідна станція, Носівський цукровий завод, м'ясопереробне підприємство. У с. Мрин розташоване одне з найбільших в Україні підземних сховищ газу. Тут же працює  паркетний цех Ніжинського держлісгоспу, продукція якого експортується до країн Західної Європи. Науково-виробничий центр "Прес" у м.Носівці виготовляє комплектуючі для вугільних транспортерів, що застосовуються на шахтах Донбасу.

      У районі - 29 загальноосвітніх шкіл, районна та 4 дільничні лікарні, 1 лікарська амбулаторія, 26 медичних пунктів, 28 клубних установ, 30 бібліотек. У с.Мрин працює профтехучилище. Історико-краєзнавчі музеї створені у м.Носівці, селах Червоні Партизани, Козари, Плоске.

      На території району виявлені археологічні пам'ятки епохи бронзи, скіфські кургани, пам'ятки ранньослов'янського періоду та Київської Русі.

      Архітектура представлена Троїцькою (1765) та Миколаївською (1834) церквами в Носівці, будівлею Носівської сільськогосподарської дослідної станції (поч.ХХ ст.) у с.Дослідне. У 1847 р. засновано Носівський цукровий завод, що належав графам Мусіним-Пушкіним.

      Меморіал загиблим у роки Великої Вітчизняної війни в с.Лихачів, пам'ятні знаки "Остання Тарасова дорога" в Носівці та Червоних Партизанах, обеліск партизанської слави в урочищі "Орішне".

      Район уславлений іменами земляків: відомого вченого-геолога, відкривача тюменської нафти Л.Катаєва, видатного вченого-грунтознавця і агрохіміка К.Гедройца, відомого українського письменника І.Кочерги, військового діяча М.Кропив'янського, талановитого художника, лауреата Шевченківської премії С.Шишка, відомого орієнталіста, перекладача з китайської мови І.Чирка, Генерального Прокурора СРСР  Р.Руденка.

      Широко відомі імена уродженців Носівки: заслуженого артиста України, кобзаря-лірника В.Нечепи та лікаря-фітотерапевта Є.Товстухи.